Форма входу
Календар
«  Листопад 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 40
Друзі сайту

Сайт Верховинського РМЦ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Сьогодні нас відвідали:
Повна статистика

Педагогічний досвід



Родинне виховання дошкільнят та учнів початкових класів в умовах гірської школи.

Сіренчук М.І.

Навчально-виховне значення української родини й освітнього закладу в умовах розбудови самостійної  Української держави неоціненне.

Актуальність досвіду зумовлена основними положеннями законів України «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту»,   Державної національної програми «Освіта»(Україна XXI століття), Концепцією національного виховання, Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі», які передбачають повноцінне формування  вільної і творчої  особистості. Серед пріорітетних напрямів реформування освіти відзначено, що в основу національного виховання мають бути покладені принципи єдності сім’ї, дитячого садка, школи, наступності та спадкоємності поколінь; прищеплення поваги до батьків, жінки-матері; організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу і забезпечення педагогічного всеобучу батьків

Суть досвіду полягає в єдності і співпраці садка-школи-родини у навчально-виховному процесі. Педагогічний колектив Яблуницького НВК під керівництвом директора Сіренчук Марії Іванівни спрямовує свою роботу на використання в роботі з дітьми сімейних традицій, звичаїв, обрядів, засобів мистецтва, народної педагогіки. Досягти відповідної мети можна шляхом якнайширшого  залучення батьків, інших членів родини до проведення уроків, занять, виховних заходів. Цій проблемі передувала велика дослідницька робота кожної сім’ї і родини.

В основу досвіду був покладений моніторинг, організований за участю методиста по дошкільній освіті ІПОПП п.Мишастої Галини Йосипівни, методиста Верховинського відділу освіти п.Лесик Емілії Миколаївни , директора НВК та педагогічного колективу, який виявив конкрктні можливості батьківської співпраці з навчально-освітнім закладом. Але справжнє родине виховання прийде з належним оволодінням батьками сучасними педагогічними знаннями. Вчителі, вихователі спільно з батьками опрацювали матеріали книги академіка АПН України, професора  М.Г. Стельмаховича «Українська родинна етнопедагогіка», розробили программу-мінімум педагогічних знань для батьків, цикл бесід і лекцій, тематику батьківських  конференцій, психологічних тестів і тренінгів.

На базі Яблуницького НВК Київським інститутом українознавства був створений експериментальний майданчик з проблем садка-школи родини під науковим керівництвом директора філії «Гуцульщина» П.В.Шкрібляка.

Основним завданням експерименту було вивчення народних звичаїв і фольклору, опанування премудростей життя та праці в гірських умовах, збагачення та розширення світогляду дітей, широке залучення родини не тільки до виховного процесу, а й до проведення занять, уроків, гурткової діяльності.

Батьки разом з дітьми під мудрим керівництвом педагогів досліджували свій родовід, його вплив  на розвиток довкілля, організацію життєдіяльності дитини як поля впорядкованої дії. Вивчивши й узагальнивши ці матеріали, були створені цікаві міні-проекти «Родине дерево «Арніки»», «Я- гілочка роду свого», «3 родини йде життя людини», організовано конкурси «Співуча родина», « Я- дитина довкілля», «Світ моїх захоплень» та інші.

В навчально- виховному комплексі створено дитячу організацію «Гуцулята», розроблені напрямки виховної роботи, в яких належне місце відведено сім’ї і батькам. Проводяться родинні свята, сімейні спортивні забави, дні здоров’я…

В дитячому садочку створено «Гуцульську світлицю», в школі- «Берегиню», де дітьми й батьками зібрані цікаві експонати гуцульського побуту і вжитку.

З кожним роком ці матеріали поповнюються новими сторінками.

Розвиток творчої особистості дитини, рівний доступ до якісної освіти кожного малюка й школяра в гірських умовах може відбуватись при умові добре організованої діяльності за інтересами.


В нашому освітньому закладі діти охоплені фізкультурно-оздоровчою роботою в новому добре обладнаному спортивному залі під керівництвом інструктора по фізичному вихованню, введено курс «Музика і рух», діти займаються в гуртках за інтересами й здібностями:

  • гурток «Музичне джерельце» діє від районного Будинку дитячої творчості;
  • математичний гурток «Студія 1+1»;
  • гурток ритміки і танцю;
  • ляльковий театр «Чепурненькі зайчики»;
  • акробатична група «Грація»;
  • екологічний гурток «Струмок»;
  • гурток драматизації «Колобок»;
  • гурток народної творчості «Писанка».

Така робота сприяє виявленню і розвитку природніх культурно- мистецьких нахилів, здібностей, родинному вихованні дітей, яку  організовують педагоги, батьки, інші члени родини. З співпрацею садка-школи-родини по художньо-естетичному розвитку дітей ознайомлювались учасники обласних семінарів методистів дошкільної освіти, творчої групи керівників сільських загальноосвітніх навчальних закладів, регіональних гуцульських педагогічних читань. З метою обміну досвідом роботи, надання методичної допомоги з питань дошкільної та початкової освіти, Яблуницький навчально-виховний комплекс (опорний в районі ) відвідують багато гостей: працівники дошкільних установ району, вчителі початкових класів, директори НВК, колеги по роботі з Івано-Франківської та Чернівецької областей, м.Києва, з-за кордону.

Директор Сіренчук М.І. читає лекції на виїзних курсах підвищення кваліфікації вчителів початкових класів, районних семінарах по дошкільній освіті, є членом творчої групи сільських директорів загальноосвітніх навчальних закладів області, освоїла навчально-практичний тренінг «Ранкові зустрічі: розвиток взаємоповаги та толерантності» ( сертифікат всеукраїнського  фонду «Крок за кроком», м. Київ, 2004 рік).

Реалізовуючи принцип наступності дошкільної, початкової та загальної середньої освіти в садку-школі проводяться педагогічні мости між Яблуницьким НВК та Черемошнянською ЗОШ І-ІІІ ступенів, спільні засідання методичних об’єднань вихователів дитячого садка і вчителів початкових класів за участю батьків випускних груп і класів, які беруть активну участь у проведенні даних зустрічей.Такі заходи дають можливість побачити наступність в родинному вихованні нашої установи й базової загальноосвітньої школи.

Форма відбору: системне планове вивчення досвіду ОІПОПП.

Основні показники результативності:

  •  налагоджена активна співпраця садка-школи-родини в навчальному й виховному процесі;
  •  удосконалено структуру і зміст планування;
  • створено умови для фізичного й загального  розвитку особистості дитини на основі її індивідуальних особливостей, здібностей, нахилів та потреб;
  • поліпшено питання кадрового забезпечення: введено посади практичного психолога та інструктора по фізичному вихованні;
  • реалізовано принципи  особистісно орієнтованого навчання та виховання, наступності роботи дитячого садка йшколи;
  • підвищився інтерес громадськості навколишніх сіл Верховинського та Путильського районів (Чернівецька область) до навчального закладу;
  • зросла кількість дітей, які беруть участь в діяльності за інтересами;
  •  суспільним дошкільним вихованням охоплено 68% дітей;
  •  зменшилось число пропусків в дитячому садку через захворювання;
  •  зріс рівень знань дошкільнят й учнів початкових класів.

Форма узагальнення: опис, анотація

Схвалено науково-методичною радою ЦІПОПП, м.Київ, червень 2001р.

Місце збереження: Івано-Франківський ІПОПП, Центральний інститут ПОПП в м. Києві

Шляхи розповсюдження в системі післядипломної педагогічної освіти

Інформація про використання досвіду:

  •  занесено в картотеку передового педагогічного досвіду України;
  •  районне методичне обєднання завідувачів та вихователів дошкільних навчальних закладів,  вчителів початкових класів;
  • творча група керівників сільських загальноосвітніх шкіл та НВК Івано-Франківської області, обласні семінари;
  •  засідання гуцульської освітянської ради,  педчитання;
  •  робота опорного Яблуницького навчального-виховного комплексу;
  •  науково-методичний збірник «Сільська школа: реалії та перспективи», випуск І , м. Івано-Франівськ, 2003рік, ст.126. 



Шляхи формування навиків правильного читання школярів

Вчитель 2 класу Плитчук Світлана Михайлівна

«Читання - ось найкраще навчання», - стверджує народна мудрість. Не погодитись з цими словами не можна. Навчити дітей добре читати - одне з найважливіших завдань школи. В. Сухомлинський писав, що «читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе».

Та навчити по - справжньому добре читати непросто. Необхідно створити для дитини сприятливі умови, забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням, основою якого є знання особливостей процесу читання, володіння ефективними методами і прийомами.

Дитина, яка не вміє добре читати, переживає великі труднощі при виконанні домашніх завдань, їй не цікаво на уроках, вона приречена на розумову обмеженість і (зубожіння) зубріння. Такий учень не буде активним читачем бібліотеки, не відчуватиме потреби спілкування з книгою, бо читання приносить не задоволення, а муку.

З чим приходить дитина до школи? Які вони маленькі учні? Навіть у перший день неважко помітити, які вони різні, ці дівчатка і хлопчики. Виникає проблема; як же зробити так, щоб було бажання навчитися вчитися і як правильно для цього організувати такі уроки.

Починаю уроки з артикуляційних вправ, з виділення голосом голосних звуків, які записані на дошці. Як правило, діти ці звуки вже знають та й не тільки ці, тому використовують їхні знання, не зупиняючись на досягнутому. Вчу зливати з приголосними голосні або складати слова і читати їх, знаходити в різних позиціях у словах вивчену букву (на початку, в середині, в кінці). Добирати слова і ділити їх на склади.

Другий етап уроку - це робота з таблицями. Спочатку читаємо букви разом, потім ланцюжком і букви, які знаємо або вивчені. Спочатку діти вчаться зливати голосні: аа, ао, еі, уа, і т.д., а потім, крім читання букв, діти приєднують голосний звук.

Як тільки діти навчаться складати звуки в склади, використовую складову таблицю, таблиці для збільшення кута зору, різні типи пірамід. У своїй роботі використовую методику Д. Т. Федоренка, американського вченого Г. Доумена та російського Г. Федоріна, елементи оптимального читтання.

Як тільки діти починають читати і розуміти прочитане, намагаюся поспілкуватися з їхніми батьками, щоб вони помітили це і придбали цікаву книжку для своєї дитини. Так я намагаюся пробудити цікавість до навчання.

Наступне завдання - робота над технікою читання. Коли діти вивчили букви, пропоную систему вправ і завдань на вироблення і вдосконалення навичок читання.

Зупиняюсь на обох різновидах читання: голосно і мовчки. Яку роль відіграють ці різновиди читання? Читання вголос має значні перемоги. Воно сприяє виробленню навички літературної вимови , формує вміння правильно інтонувати речення. Однак відомо, що людина в житті більше користується читанням мовчки. Я працюю в однаковій мірі над цими двома різновидами читання, бо розумію, що нормальною швидкістю читання вголос слід вважати таку, що відповідає звичайній швидкості усного мовлення людини, а швидкість читання мовчки, має бути вищою, ніж читання вголос. Спочатку «трохи вищою», потім - удвічі, а дехто може досягнути й більшої швидкості.

Кожний урок читання розпочинаю з мовних вправ (5-7 хв). Діти тренують органи мовлення, вчаться регулювати дихання, розвивають та удосконалюють артикуляцію. Вправи переймаю з досвіду інших вчителів, вичитую у педагогічній літературі. Але проводжу їх постійно. Такі вправи подобаються всім дітям. Дуже часто урок читання із складної навчальної проблеми перетворюється на елемент цікавої гри. Готуючи дітей до активізації мовленнєвої діяльності та здорового сприймання тексту, діти виконують такі вправи.

1. Читання пірамід Лайзера (вправа на розширення кута зору), са мама зміна со сама переміна су Маша мандрівка си каша водопровід сі парта першокласник карта

2. Прочитати сторінку, розрізану на дві половинки, які розсуваються на максимальну відстань.

3. Пропоную дітям слова з пропущеними буквами, шк... л..., д... р... в..., в... с... л... й,потім речення: Сьогодні .. .день. Я читаю ... книжку.

4. Використовую загадки - добавлянки. Стрімко вибігли на гору

Дві подружки білокорі.

Дощик їм полоще кізки,

Звуть подружок цих .. .(берізки).

5. На постановку дихання та розвиток артикуляції запроваджую читання груп слів на одному диханні.

жук, жир, жаль, жест, жучок, живіт.

З метою розвитку фонетичного слуху, відпрацювання правильної вимови, розвитку уваги та пам'яті, використовуючи чистомовки. Добираючи їх, намагаючись взяти такий матеріал, що сприяє розвиткові пізнавальних можливостей учнів та поповненню їх активного та пасивного словникового запасу з різних тем. В текстах чистомовок використовую різні типи речень для кращого засвоєння учнями цих понять. За, за, за - замекала коза Зу, зу, зу - прив'язали ми козу

30, зо, зо - йди сюди, козо! Зе, зе, зе - дід їй сіно везе

31, зі, зі - є що їсти цій козі

Зи, зи, зи - буде молочко нам від кози!

6. Читання скоромовки. Принеси, синку, синьку, Підсинить мама косинку,

Підсинить тобі сорочку -Принеси ж, синьку, синочку.

7. Гра «Фотооко».

8. Гра «Пеньок».

9. Гра «Небо і земля».

10.Гра «Незнайко», «Хвиля», «Фініш».

На уроках читання ставлю перед собою завдання: сформувати навички читання, вмінні працювати з текстом, сприймати твори, сприяти розвиткові літературних смаків, розширювати коло читання. Для цього використовую різні види читання:

«Блискавка», «Віконце», «Губи», «Буксир», «Розвідка», «Фініш».

На удосконалення читання мовчки пропоную учням пробігати очима по тексту або по його частині, приклавши до вуст палець. А також вчу дітей переглядати текст, тобто знаходити потрібну інформацію, не читати весь текст, а лише пробігати очима по ньому.

Не суперечить ігровим правилам і така важлива умова пошуку -переглядання, як швидкість. Дітям пропонується знайти якомога  швидше, випередити товариша.

Складніше завдання знайти порівняння і інше. Працюю і над виробленням обсягу поля читання. Це помітно впливає на якість читання. Використовую хорове та індивідуальне проговорювання.

Щоб діти читали виразно, працюю над інтонацією кінця речення. Раджу дітям, починаючи читати речення, кинути око на його кінець.

Розуміння прочитанного є основною характеристикою читання. Воно залежить від багатьох чинників: розуміння слова, речення, цілого тексту.

Щоб розуміти текст, треба мати достатній лексичний запас, вміти швидко співвідносити графічну форму слова з друкованою.

Цікавим є питання про перевірку розуміння прочитанного тексту.

Можна поставити питання, що стосується окремого слова, словосполучення, окремого речення.

Щоб примусити дитину міркувати, задумуватись над текстом, розвивати мислення, використовую тести і тестові завдання.

Отже, запроваджуючи всі ці та багато інших форм роботи, можна вирішити одне з найголовніших завдань, яке стоїть перед учителем на цьому етапі.